З Днем Державного Прапора України!

Для українців він став символом свободи і боротьби за незалежність. За сотні років він пройшов непростий шлях становлення від національного до державного символа. Віримо, що соборність українських земель відновиться, а Державний стяг знову замайорить над окупованим Кримом та Донбасом.

Сьогодні хочемо поділитися історіями про «мандри» українського прапора в різні куточки світу.

На початку 1990-х започатковано національну програму «Прапор України на вершинах світу». Що передбачає сходження альпіністів на всі 14 восьмитисячників світу. Першими синьо-жовтий стяг на одну з найвищих гімалайських верхівок Манаслу (8156 метрів) підняли легендарні харків’яни – Сергій Бершов та Віктор Пастух.

«Не заспокоюся, доки не увіб’ю свій бандерівський льодоруб у вершину Евереста», – писала у соцмережі Ірина Гулай із Мукачева. І їй це вдалося. Ірина стала першою українкою, яка у 2016-му підкорила найвищу точку планети Еверест (Джомолунгма) і розгорнула там український прапор та вишитий рушник. Вона ще й примудрилася у найвищому таборі приготувати бограч.

2016-го луцькі альпіністи Олександр Оришко, Денис Песков, Юрій Гаврилюк та Андрій Єрко встановили український прапор на найвищому на Землі вулкані Охос-дель-Саладо (майже 7 тисяч метрів), що у Південній Америці, між Чилі та Аргентиною.

У 1997-му український прапор побував у космосі. Українець Леонід Каденюк у складі екіпажу американського шатла «Колумбія» здійснив політ у космос і узяв із собою на орбіту Землі прапор, державний герб, «Кобзар» Шевченка, портрет українського ракетобудівника Михайла Янгеля, диск групи «ВВ». Усі члени екіпажу підписали сертифікат, який доводить, що ці речі побували в космосі.

На борт космічного корабля астронавтам дозволяють брати речі, які мають для них особливу цінність. Астронавтка NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер вибрала емблему Пласту та невеликий прапор України. Гайдемарі не виносила його у відкритий космос, а виставила в ілюмінатор у кабіні. Гайді Стефанишин-Пайпер-донька українського емігранта з Львівщини, вихована в українських традиціях, нині входить до українського Пласту. Вона служила у Військово-морських силах США, стала восьмою жінкою в світі, яка вийшла у відкритий космос.

Десять років тому офіцер Військово-повітряних сил США Рендольф Брезник, разом із дружиною, всиновив хлопчика з України. 2017-го Рендольф, на той час астронавт NASA, під час польоту на Мінародній космічній станції розгорнув український стяг на орбіті Землі. Цим він засвідчив повагу до батьківщини свого сина. А 2018-го астронавт, разом із сином, привезли в Україну цей прапор і подарували обласній бібліотеці у Дніпрі.

1993-го на фрегаті «Гетьман Сагайдачний» (флагман Військово-морських сил України) відбулося урочисте підняття Військово-Морського Прапора України. У червні 1994-го фрегат розпочав перехід із Севастополя до Руану (Франція). Тут він представляв ВМС України на відзначенні 50-ї річниці висадки військ союзників у Нормандії в часи Другої світової війни. Так відбувся перший похід українського бойового корабля навколо Європи (близько 3900 миль). В Руані зібралися кораблі із 30 країн світу, а «Гетьман Сагайдачний» став одним із найпопулярніших кораблів свята. За час візиту його відвідали більше 10 тисяч гостей. У 1996-му здійснив перший трансатлантичний похід кораблів ВМС України до США в порт Норфолк. Під час окупації Криму екіпаж корабля не зрадив присязі.

В російсько-українській війні український прапор став не лише символом боротьби, маркером «свій-ворог», а ще й оберегом. Так, бойове знамено 12 батальйону тероборони пережило чисельні артобстріли українських позицій біля Луганська та, за словами бійця батальйону Станіслава Цвєтінського, вберегло йому життя. Після чого цей стяг вирушив до Антарктиди. У складі наукової експедиції, яка мала вирушати на крижаний континент, був друг Станіслава метеоролог Олександр Полудень. Разом з ним прапор подолав відстань у майже 16 тисяч кілометрів. Після чого протягом року «оберігав» українських вчених на полярній станції «Академік Вернадський», що розташовується на острові Ґаліндез. Нині знамено знаходиться серед прапорів АТО в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Диспетчерська вежа Донецького аеропорту з українським стягом на шпилі стала символом оборони летовища та незламності українських кіборгів.

Сьогодні по всій Україні замайорять тисячі синьо-жовтих прапорів, ми ж закликаємо вас поділитися у коментарях до допису своїми фотографіями з прапором та історіями, із ним.

З історії українського прапора можна почитати за посиланням: https://bit.ly/2E4kiGR